- полетіти
- -ечу́, -ети́ш, док.1) Почати пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Спрямувати кудись свій політ (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватися в просторі (про літаки, ракети і т. ін.). || розм. Почати переміщатися в повітрі під дією зовнішнього чинника.2) перен., розм. Почати стрімко пересуватися, переміщатися; стрімко побігти, поїхати і т. ін.; понестися.3) перен. Почати швидко поширюватися, розповсюджуватися (про чутки, вісті і т. ін.). || Полинути, рознестися в повітрі (про слова, звуки і т. ін.). || Бути спішно відправленим, відісланим куди-небудь.4) перен. Почати швидко минати, збігати (про час).5) розм. Утративши опору, рівновагу, зірвавшись звідкись, відділившись від чого-небудь, упасти, звалитися. || Почати падати; посипатися (про все чи багато чого-небудь).6) перен., розм. Втратити (місце роботи, посаду і т. ін.).7) перен., розм. Зробитися непридатним; зруйнуватися, зіпсуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.